Адреси сайтів, які , можливо, вам знадобляться

http://osvitavukrajini.ucoz.ua/tests/testi_z_movi/1-2-0

тести з теми «Складносурядне речення»

http://testosvit.com/tests/theme-426/

тести з теми «Складносурядне речення»

http://svitslova.com/mova/morpho/4149-2013-11-17-11-26-09.html

сайт Репетитор

Односкладні речення

ОДНОСКЛАДНІ  РЕЧЕННЯ

·       Спочатку давайте згадаємо,

що називається простим реченням, адже інформація, про яку піде мова, стосується простого речення.

ПРОСТЕ  РЕЧЕННЯ – речення, яке має один предикативний центр (граматичну основу).

Як ви ще не забули, граматична основа – стрижень речення, його ядро – складається із головних членів речення - підмета і присудка.

Речення, граматична основа якого складається із двох головних членів речення ( підмет + присудок), називається ДВОСКЛАДНИМ : Іван приїхав до Києва. Ми засмагаємо під сонцем.

За обставини, коли граматична основа складатиметься лише з одного головного члена (або підмета, або присудка), - речення буде ОДНОСКЛАДНИМ:  Блискавка! Світає. Мені весело. Не слід так робити.

         

Односкладне речення не потребує поповнення структури другим головним членом членом. Такі речення є повними.

Залежно від способу вираження головного члена односкладні поділяються на ДІЄСЛІВНІ (наявний лише присудок) та ІМЕННІ (НАЗИВНІ) (наявний лише підмет).

         

·            Краще ознайомитися з видами односкладних речень

вам допоможе таблиця

Вид односкладного речення	Головний член	Чим виражений головний член речення	Приклади
НАЗИВНЕ (ІМЕННЕ)	Підмет	Іменник і називному відмінку	Вечір.  Рожеві сосни…  Арфа вечорова.
БЕЗОСОБОВЕ	Присудок	- Безособовим дієсловом, - особовим дієсловом у  безособовому значенні; - дієслівними формами                   на -но, -то; - неозначеною формою дієслова (інфінітивом); - прислівником тощо.	Хворого морозило. У вікні світилося. Книгу прочитано. Твір написано. Писати тільки правду. Не треба думати мізерно
ОЗНАЧЕНО - ОСОБОВЕ	Присудок	Дієсловом у формі 1-ї чи 2-ї особи однини і множини теперішнього часу дійсного або наказового способу	Люблю тебе, високе наше небо. Вітаю тебе зі святом! Подаруй мені квітку надії.
НЕОЗНАЧЕНО – ОСОБОВЕ	Присудок	Дієсловом у формі 3-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу чи у формі множини минулого часу	Оголосили перерву. Цілий рік про це й говорили.
УЗАНАЛЬНЕНО - ОСОБОВЕ	Присудок	Дієсловом 2-ї особи однини теперішнього часу або майбутнього часу	Шилом моря не нагрієш (Нар. Тв.)

Перевір свої знання

·       Визнач, чим виражений головний член речення.

·       Зясуй, до якого виду односкладних речень відносяться подані синтаксичні конструкції.

1. Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр… (М.Рильський)

2. Мені стало прикро.

3. Не берися не за своє діло. (Нар. тв.)

4. На вулицях, нагрітих за день, було не холодно. (Ю.Яновський)

5. Гей, люди, слухате всі! (А.Головко)

6. Просять тебе не втручатися в мої особисті справи. (А.Головко)

7. Любий дідусю, пишу тобі цього листа в останній раз.

8. Весною в селі встають рано. (Г.Тютюнник)

9. Хліб – сіль їж, а првду ріж. (Нар. тв.)

Складносурядне речення та розділові знаки у ньому

Складносурядне речення та

розділові знаки у ньому

Опрацювавши цей розділ, ви навчитеся:

·       знаходити в тексті складносурядні речення;

·       отримаєте знання про розділові знаки, що ставляться між частинами складносурядного речення та зможете їх обґрунтовувати;

·       здобудете вміння й навички аналізувати складносурядні.

o      Пригадайте, яке речення називається складним?

І. За будовою речення поділяється на:

-        просте ( 1 граматична основа);

-        складне ( 2 і більше граматичних основ).

ІІ. За способом поєднання простих речень  розрізняють такі види складних речень:     -    складні сполучникові;

-        складні безсполучникрві;

-        складні речення з різними видами зв’язку.

ІІІ. У свою чергу сполучникові речення поділяються на:

                 -     складносурядні;

                 -     складнопідрядні.

                                                              

Складносурядне речення - один із видів сполучникових складних речень, частини якого поєднуються за допомогою сурядних сполучників як синтаксично незалежні, рівноправні компоненти.

·       Пригадайте сполучники сурядності

Сполучники сурядності
Розряди сурядних сполучників	Єднальні сполучники: і, й, та (і), ні - ні	Протиставні сполучники: а, але, проте, зате, однак, та (але)	Розділові сполучники або, чи, хоч, то – то, чи – чи, хоч – хоч, не то – не то, або- або
Що означають в реченні	Явища, що відбуваються одночасно чи послідовно	Явища, які чергуються, чи одне явище викликає інше	Одне явище протиставляється іншому

o      Прості речення, що входять у складносурядне, відокремлюються

одне від одного комою, тире та крапою з комою.

     [ - = ], але [ - = ].           [ - = ] - і [  = ].            [ - = ]; та[ - = ].

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ між двома частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником і(й), та(=і), або, чи(=або), якщо:

1) обидві частини мають якесь спільне слово, яке стоїть на початку всього речення: Тільки батько зажуриться й мати засумує.

        На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні.

2) це речення питальне, спонукальне або окличне:

Хай наші спогади вщухають і оживають сподівання.

ТИРЕ ставиться між двома частинами складносурядного речення, якщо друга частина виражає висновок, наслідок, раптовість, несподіваність і вимовляється з помітним піднесенням тону: Дощ пройшов – і Київ зеленіє.

          Несподіваний ривок – і ми відриваємося від землі.

КРАПКА З КОМОЮ ставиться між двома частинами складносурядного речення, якщо в них є свої розділові знаки або ці частини далекі за змістом:

УВАГА!

Часто плутають прості речення, що мають однорідні члени (особливо присудки), із складносурядними реченнями, бо ті й ті мають сурядний зв’язок. Щоб уникнути цього, слід починати синтаксичний розбір речення з визначення граматичних основ. Якщо граматична основа одна, то речення просте з однорідними членами: Тече вода в синє море, та не витікає  (дане речення просте, ускладнене однорідними присудками). В моїй душі лунає мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (речення складне, бо має дві граматичні основи: 1) лунає мелодія; 2) я чую).

ЧАС ПЕРЕВІРИТИ СЕБЕ!

Виконайте тестові завдання.

1. Яке з поданих речень є складносурядним?

А Ніколи не думайте, що ви все знаєте (І. Павлов).

Б І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними, як у дружній сім'ї (О. Гончар).

В Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.

Г Останній лист він пробіг за якусь мить, але зразу ж, не відкладаючи, перечитав його повільно.(Є. Гуцало).

Ґ Милуюся мовою, як мати немовлям. (С. Коваль).

2. У якому варіанті тире вжито між частинами складносурядного речення?

А Не воли йдуть поважно ланами — од машин далина загула          (А. Малишко).

Б Любиш їсти калачі — не сиди на печі (Нар. творчість).

В Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит — все резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо (О. Гончар).

Г Відберіть у народу все — і він усе зможе повернути; але відберіть мову, і він ніколи більше не створить її (К. Ушинський).

3. У яких складносурядних реченнях не треба ставити кому перед виділеним сполучником?

А Ніч і тиша (Леся Українка).

Б Далеко лунали слова «Заповіту» і кінця-краю не було цим людським потокам і луна від пісні здавалася мені найгучнішою (О. Іваненко).

В Море було синє, аж чорне а небо сіре і на ньому проступили зорі (Ю. Мушкетик).

Г Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав дзвін (О. Васильківський).

4. У якому варіанті перед виділеним сполучником треба ставити тире?

А Змахне котрийсь глухар крилами, збудить співом своїм сонний ще ліс і знову тихо (Д. Міщенко).

Б Повітря давно посухішало й запахи в повітрі також посохли          (Є. Гуцало).

В Павутинки бабиного літа пропливли, наче химерний літальний засіб із незнаної цивілізації осені й на ньому пролетіли невидимі посланці осені, її причаєні інопланетяни (Є. Гуцало).

Г Верболози ще зелені  і кора їхня не гірчить повітря осіннім віддихом (О. Васильківський).

Історично-мемуарна проза. Козацькі літописи. "Історія русів"

Тема. Історично-мемуарна проза. Козацькі літописи.

           «Історія русів»

Мета: ознайомитися із змістом, жанрами та ідейно-художніми особливостями історично-мемуарної прози; розвивати навички аналізу та узагальнення навчального матеріалу, вміння використовувати міжпредметні зв’язки; ви­ховувати повагу до історичного минулого на­шого народу, почуття патріотизму.

Теорія літератури: літопис.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Найгероїчнішою добою в історії українського народу була козаччина. До нас дійшли не лише документи цієї доби, а й літописи, які представляють події очима очевидців, оспівують козацькі подвиги чи невдачі, думи та споді­вання.

Гадаю, вам буде цікаво доторкнутися до творчості козацьких письменників-самовидців. А козацькі часи стануть для вас ближчими й зрозумілішими завдяки художнім свідченням давніх письменників — літописців.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Початок літописання на Русі припадає на Х століття. Найвідоміші твори цього часу: «Повість минулих літ», «Галицько-Волинський літопис».

·       Згадайте,  що називається літописом? Хто їх створював?

Чому, запитаєте ви, літописи, в яких основна увага зосереджена на історичних подіях, вивчаються на уроках літератури?

Виявляється, описуючи історичні факти, літописці вміщували легенди і перекази до своїх «шедеврів».

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального мате­ріалу

У добу бароко до художньої літератури відносили й такі жанри, як проповідь та історіографія (історичні праці про певну епоху).

Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи.

·       Подумай, чому літописи цього часу називалися козацькими?

·       Ознайомся з матеріалом підручника стор. 92-95

Або звернися до електронної адреси http://uk.wikipedia.org/wiki

                                                               http://ukr.sovfarfor.com

·       На основі засвоєного матеріалу заповни таблицю:

Характерис- тика твору	«ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ»	«ЛІТОПИС ГРИГОРІЯ ГРАБЯНКИ»	«ЛІТОПИС САМІЙЛА ВЕЛИЧКА»
Часові межі літопису
Автор
Теми
Мотиви, ідея

·       Дізнайся більне про анонімний твір «Історію русів».

Вихід «Історії русів» з друку був закономірним та історично зумовленим — в епоху занепаду національної свідомості треба було нагадати українцям про їхні історичні корені, героїчні ді­яння, розповісти сучасникам, що їхні пращури-козаки прагнули звільнитися від «рабства і презренія»; що вони боролися за те, аби «не бути рабами неключними і скотом несмисленним».

«Істо́рія Ру́сів» — твір української національно-політичної думки початку ХІХ століття, де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 року.

«Історія Русів» має дві головні ідеї.

По – перше, вона підкреслює історичну відмінність і протистояння між русами (Україною) та Московією.

По-друге, вона наголошує історичну цілісність русів (українців) від середньовічної Київської Русі до недавньої тоді Козацької держави.

          Писана «Історія Русів» російською мовою з великим домішком українізмів.

Історичні достовірні факти переплітаються з художнім домислом, допущено чимало неточностей і помилкових тверджень. Це пояснюється тим, що автор широко використовував розповіді учасників визвольної війни, народні перекази, легенди, думи, не перевіряючи достовірності.

·       Є бажання ознайомитися із повним змістом «Історії Русів»? У тебе є така можливість.  Переклад українською мовою здійснив Іван Драч.

     Текст вміщено на сайті: http://litopys.org.ua/istrus/rusiv.htm

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

·       Спробуй дати відповіді на питання:

1.    Чому літописи називаються козацькими?

2.     Хто є автором козацьких літописів?

3.     Що тобі відомо про «Історію русів»?

4.     Чи можна довіряти історичним фактам, які згадуються і зображуються в «Історії русів»?

V. Домашнє завдання

1.     Опрацюй матеріал підручника стор. 92-100 (Українська література: підручник для 9 кл. загальноосвіт. Навч. закл. / Василь Пахаренко. – К.: Генеза, 2009. – 368 с.)

2.     Виконай завдання у зошиті.

·      Назви найбільш відомі козацькі літописи. Чим різняться ці твори, і що їх об’єднує?

3.     Дай розгорнуту відповідь на питання:

·    Образи яких гетьманів змальовуються в «Історії русів»? Якими вони постають у творі?